3.4. Взаємодія фінансового та управлінського обліку у господарському механізмі комерційного банку У процесі адаптації бухгалтерського обліку комерційних банків України до нових умов господарювання, породжених ринковими відносинами, здійснено методологічний поділ облікової системи на дві взаємодоповнюючі підсистеми: фінансову та управлінську. З часу дії оновленої системи обліку банків (з 1 січня 1998 року) підсистема фінансового обліку пройшла шлях становлення та вдосконалення. Підґрунтям її ефективного функціонування слід вважати чітку систему методологічного забезпечення. Це стосується передусім чинного плану рахунків та нормативних документів Національного банку України з фінансового обліку основних банківських операцій. Процедури фінансового обліку забезпечують формування показників реального фінансового стану банку, його активів, зобов’язань та капіталу з урахуванням міжнародних норм і правил, визнаних вітчизняною практикою як базові (концептуальні) основи обліку та фінансової звітності. Фінансовий облік базується на обліковій політиці як сукупності визначених у межах чинного законодавства принципів, методів і процедур, що використовуються установою банку для складання та подання фінансової звітності. У процесі використання нових облікових інструментів, зокрема нарахування, резервів, переоцінок, у підсистемі фінансового обліку формується якісно нова фінансова інформація про діяльність комерційного банку. На її основі можна не тільки приймати рішення по управлінню банком, але й використовувати її для порівняння із загальною ситуацією, що складається у банківській системі та в окремих комерційних банках, як в Україні, так і за її межами. У подібний спосіб українські банки здійснили поступове зближення із практикою, характерною для країн із ринковою економікою. На протязі періоду, що минув із 1 січня 1998 року, принципи міжнародних стандартів бухгалтерського обліку вкорінилися в банківських облікових процесах настільки глибоко, що у даний час їх характеризуємо вже як методологічні постулати фінансового обліку. Внаслідок запроваджених змін, фінансова звітність комерційних банків повною мірою віддзеркалює реальну картину їх фінансового стану. Вочевидь, програма реформування обліку в банківських установах України саме націлювалась на розв’язання методологічних проблем організації фінансової звітності, що наблизило вітчизняний облік до міжнародних стандартів. Організація фінансового обліку і співставність фінансової звітності у міжнародному контексті — це важливий етап просування України по шляху гармонізації обліку. Нині в Україні існує власна модель організації обліку і система облікових положень (стандартів). Важливо, що П(С)БО не протирічать стандартам, прийнятим світовим співтовариством. У своїй більшості вони гармонують з ними. Впровадження методологічної бази фінансового обліку через принципи міжнародних стандартів не відкидає всі попередні напрацювання у сфері організації і здійснення облікової процедури у комерційному банку. Передусім йдеться про первинний документальний облік. Його основне завдання вбачаємо у забезпеченні якісного документування здійснюваних банком операцій. Це сприятиме: по-перше, виконанню операцій і угод у відповідності до наперед оформлених документів і тільки після отримання відповідного підтвердження керівництва банку; по-друге, обліку активів з метою забезпечення їх збереження шляхом доступу до них тільки з повноваженнями, наданими керівництвом; по-третє, проведенню інвентаризації з певною періодичністю і вживанню необхідних заходів у разі виявлення неякісних активів і нестач. Слід зазначити, що первинний облік навіть у реформованій обліковій системі комерційного банку є найбільш вразливою частиною облікової процедури фінансового обліку. Саме тому, побудову будь-якого бухгалтерського алгоритму слід розпочинати з методології первинного документального обліку, його економічної і контрольної функціональності. У такий спосіб проходить еволюція документального обліку, яку вбачаємо у сучасних вимо...